| ГНТБ Украины / События |
Государственная политика ресурсоенергосбереженияРаздел 1 Андрижиевский А.А. Энергосбережение энергетический менеджмент: учеб. пособие/ А.А. Андрижиевский, В.И. Володин. - 2-е изд., испр..- Мн.: Выш. шк., 2005.- 294с.и Р 316338 62
Представлена общая методология комплексного анализа эффективности использования энергии при ее производстве, передаче и потреблении. Методология включает анализ энергетической эффективности использования энергии и экономической эффективности энергосберегающих мероприятий. Обучение проводится на доступных, адаптированных к учебному процессу в высших учебных заведениях примерах. Глава 1. Топливно-энергетические ресурсы.-С.15-27. 1.1.Классификация первичных энергетических источников 1.2.Местные топливно-энергетические ресурсы 1.3.Органическое топливо Глава 2. Производство энергии традиционными методами. - С.28-48. 2.1.Производство теплоты 2.2.Производство электрической энергии 2.3.Автономное энергоснабжение 2.4.Потребление энергии и эффективность энергоустановок Глава 3. Производство энергии на основе возобновляемых источников.-С.49-82. 3.1. Потенциал возобновляемых источников энергии 3.2. Биомасса 3.3. Гидроэнергетика 3.4. Ветроэнергетика 3.5. Гелиоэнергетика 3.6.Повышение эффективности возобновляемых источников энергии Глава 4. Транспортировка энергии.-С.83-97. 4.1.Транспортировка первичных энергоресурсов 4.2. Транспортировка электрической энергии Глава 5. Экологические аспекты энергосбережения.-С.98-109. 5.1. Взаимосвязь экологии и энергосбережения 5.2. Невозобновляемые источники энергии и окружающая среда 5.3. Возобновляемые источники энергии и окружающая среда Глава 6. Управление энергоснабжением и энергопотреблением на промышленном предприятии.-С.111-136. 6.1.Задачи и методы энергетического обследования промышленного предприятия 6.2. Энергетический баланс предприятий 6.3. Нормирование расхода топливно-энергетических ресурсов 6.4. Классификация энергосберегающих мероприятий по виду и составу экономического эффекта Глава 7. Повышение эффективности использования топливно- энергетических ресурсов.-С.138-212. . 7.1. Вторичные энергетические ресурсы 7.2. Трансформаторы тепла 7.3. Эффективное использование электроэнергии 7.4. Энергосбережение в зданиях и сооружениях 7.5. Учет и регулирование потребления энергии Глава 8. Проектный подход в энергетическом менеджменте.-С.213-258. 8.1. Планирование капиталовложений на развитие энергетических источников 8.2. Оценка и анализ рисков инвестиционных проектов 8.3. Схемы функционирования проектов 8.4. "Экономические" методы проектного анализа 8.5. Показатели эффективности инвестиционных проектов 8.6. "Неэкономические" методы проектного анализа 8.7. Энергетическое планирование Глава 9. Организация и методы стимулирования энергосбережения.-С.259-288. 9.1. Координация работ в области энергосбережения 9.2. Правовые механизмы регулирования потребления энергосбережения 9.3. Экономическое стимулирование энергосбережения 9.4. Информационное обеспечение энергосбережения 9.5. Методы стимулирования энергосбережения за рубежом
Галиновський Є.І., Піріашвілі Б.З., Плюта І.Ю. та ін. Ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів у регіонах України Галиновський Є.І., Піріашвілі Б.З., Плюта І. Ю., Чиркін Б.П. За заг. ред./ Б.М. Данилишина. -К.: РВПС України. НАН України, 2006.-55с. Р 314101 62 Викладено результати розрахунків енергоємності випуску продукції та валової доданої вартості на регіональному рівні. Результати розрахунків можуть бути використані при прогнозуванні обсягів економії паливно-енергетичних ресурсів та перспективної потреби в них. Зі змісту: 1. Основні методичні положення розрахунку узагальнених показників ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на регіональному рівні. - С.6-11. 1.1. Основні положення формування макроекономічних показників регіонального розвитку 1.2. Вихідні положення оцінки енергоефективності регіональної економіки 2. Характеристика регіонів за обсягами виробництва продукції і валової доданої вартості та структурою за видами економічної діяльності. - С.12-25. 3. Обсяги споживання паливно-енергетичних ресурсів у регіонах України - С.26-33. 4. Порівняльний аналіз ефективності і використання паливно-енергетичних ресурсів у регіонах України. - С.34-49.
Некоторые аспекты реализации политики энергосбережения в Украине: Монография/ Макогон Ю.В., КуденкоГ.Е., Кадермеева Д.С., Кошеленко В.В, Миронишина Е.В., Рябчин А.М. Под ред. Ю.В. Макогона. - Донецк: ДонНУ- Донф НИСИ, 2006. - 200с. Р 315407 62 В монографии исследуются основные аспекты и возможные пути совершенствования энергосберегающих технологий в Украине. Проанализирован опыт реализации политики энергосбережения стран ближнего и дальнего зарубежья. Определены приоритетные направления по сохранению энергии в Украине. Приведены примеры использования нетрадиционных источников энергии по последним разработкам и возможные направления дальнейшего использования альтернативной энергетики. Из содержания: Раздел 1. Опыт иностранных государств в реализации политики энергосбережения. - С.5-56. 1.1. Правовые и экономические аспекты энергосбережения стран ЕС 1.2. Политика энергосбережения в Китае 1.3. Реализация положений стратегии энергосбережения в США и Японки Особенности реализации программ по энергосбережению в странах постсоветского пространства Раздел 2. Энергообеспеченность экономики Украины. - С.57-100. 2.1. Природный газ в энергетическом балансе Украины 2.2. Оценка места угольной отрасли в энергетической стратегии Украины 2.3. Анализ состояния топливно-энергетического комплекса Украины 2.4. Программы государства в области энергосбережения и энергетическое исследование Раздел 3. Приоритетные направления энергосбережения в Украине.-С.101-140. 3.1. Энергосбережение в отраслях топливно- энергетического комплекса 3.2. Политика энергосбережения и экология 3.3. Эффективность потребления энергии вЖКХ Украины Раздел 4. Некоторые направления использования нетрадиционных источников энергии в Украине. - С.141-181. 4.1. Перспективы использования возобновляемых источников энергии 4.2. Альтернативные источники энергии в металлургии 4.3. Использование промышленных и бытовых отходов в качестве источника энергии
Стогній Б.С., Кириленко О.В., Денисюк С.П. Енергетична безпека України. Світові та національні виклики.-К.: Українські енциклопедичні знання, ТЕКСТ, 2006.-408с. Б 11381 62 Проаналізовано вплив глобалізаційних процесів на формування парадигми політичного та економічного розвитку України на початку XXI століття, а також вплив світових та національних політичних і економічних викликів на забезпечення надійного та ефективного функціонування і всебічний розвиток української енергетики. Розглянуто особливості та шляхи досягнення прийнятних рівнів енергетичної безпеки нашої країни. Зі змісту: Глава1. Глобалізаційні процеси в світі та енергетика.-С.11-42. 1.1. Глобалізаційні процеси та Україна 1.2. Екологічні обмеження глобалізованого розвитку світової спільноти 1.3. Сучасний стан і перспективи розвитку світової енергетики 1.4. Стійкий розвиток світової енергетики і енергетична безпека Глава 2. Формування системи глобальної енергетичноїбезпеки.-С.43-82. 2.1. Глобальна енергетична безпека - веління часу 2.2. Глобальна енергетична безпека -політичні декларації і можливі дії 2.3. Шанс для формулювання глобальної енергетичної політики 2.4. Європейські орієнтири 2.5. Висновки з пітерського самміту для України Глава 3. Глобалізація та Україна. -С.83-110. 3.1. Особливості формування сучасної української геополітики 3.2. Оцінка стану української економіки в 2006р. 3.3. Глобальні виміри розвитку України 3.4. Економічні перспективи України
Глава 4. Україна в системі міжнародних "енергетичних" координат. -С.111-131.
Глава 4 УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ "ЕНЕРГЕТИЧНИХ" КООРДИНАТ 4.1. Особливості функціонування енергетичного сектора економіки України Детальна характеристика паливно-енергетичного комплексу нашої країни наведена в роботах [54...57, 73, 82...84, 101, 137...139, 156, 179...182, 210...213], а результати окремих підга-лузей українського ПЕК висвітлена в додатках Д1, Д2. Зазначимо лише, що в Україні було досягнуто рекордне видобування окремих видів ПЕР: 218 млн т вугілля у 1976 p., 14.4 млн т нафти, у тому числі газового конденсату, в 1972 р. 68,7 млрд куб. м природного газу в 1975 р. В 1991 р. було вироблено 279,0 млрд кВт.год електроенергії. Сьогодні Україна належить до країн частково забезпечених традиційними видами первинної енергії і вимушена вдаватися до їх імпорту. Енергетична залежність країни від поставок органічного палива у 2000 - 2004 роках становила 60,7%, країн ЄС - 51% (див. табл. 4.1). Подібна або близька до української енер-гозалежність у таких розвинутих країн Європи, як Німеччина - 61,4%, Франція - 50%, Австрія - 64,7%. Багато країн світу мають навіть нижчі показники забезпечення власними первинними ПЕР, зокрема, Японія використовує їх близько 7%, Італія - близько 18%. Структура паливно-енергетичного балансу України (у відсотках) у порівнянні з провідними світовими країнами на початку XXI століття наведена в табл. 4.2. Співставлення енергоємності ВВП України з окремими країнами наведено в табл. 4.3 (в кг у.п. / дол.США (ПКС)). Висока енергоємність ВВП в Україні є наслідком суттєвого технологічного відставання у більшості галузей від рівня промислово розвинутих країн, незадовільної галузевої структури національної економіки, впливу "тіньового сектора", що об'єктивно лягає важким тягарем на економіку - тим паче за умов її зовнішньої енергетичної залежності. Як наслідок, для України ефективність використання енергоресурсів є одним із найпріоритетніших нап- Таблиця 4.1
рямків розвитку економіки України, оскільки зачіпає інтереси всіх без винятку громадян нашої країни. За даними Держкомстату, при рівні споживання первинних енергоресурсів близько 220 млн т у.п. на рік, ВВП дорівнює 263 млрд грн. (у цінах 2002 p.). Орієнтуючись на абсолютні макроеконо-мічні показники, неможливо зробити висновки, наскільки рівень енергоспоживання є оптимальним для нашої держави. Тому зусилля держави повинні бути спрямовані не на скорочення абсолютного рівня споживання енергоресурсів в Україні, а на підвищення рівня ефективного їх використання, оскільки для забезпечення зростання рівня ВВП об'єктивно необхідно збільшувати обсяги споживання Таблиця 4.2
ПЕР, які й мають забезпечувати це зростання. Сьогоднішній стан енергоємності ВВП України, не зважаючи на поступове її зменшення протягом останніх 5 років, викликає велике занепокоєння саме повільними темпами зменшення. Енергоємність ВВП України на даний час у 3...5 разів перевищує показники енергоємності розвинутих країн світу. Однак необхідно враховувати, що на високий рівень показника енергоємності ВВП в Україні впливає такий значний фактор, як виробництво близько 40% національного продукту у тіньовій сфері (за даними Мінекономіки). Статус нашої країни на "енергетичній карті" світу визначається низкою важливих чинників: Таблиця 4.3
- географічне положення України (Україна як транзитна країна); - енергетична катастрофа світового масштабу на Чорнобильській АЕС; - наявність значних покладів енергетичних ресурсів, у першу чергу, вугілля та урану; потенційні можливості виступити значним гравцем на європейському ринку електроенергії; - високий науково-технічний потенціал У даному розділі увагу звернемо на роль України як країни-транзитера ПЕР, так і конкурентоспроможного експортера енергоресу-сів, зокрема, електроенергії. Енергетичні мережі України тісно пов'язані з відповідними мережами країн ЄС. інтеграція газо- та нафтопроводів з європейськими мережами забезпечується тим, що вони значною мірою використовуються для транзиту енергоносіїв з Росії та інших країн у напрямку ЄС. Використання транзитного потенціалу газопроводів становить близько 70%, а нафтопроводів - не більше 50%. Зважаючи на це, можна стверджувати, що газо- та нафтопроводи є достатньо інтегровані з мережами країн-членів ЄС. Основне завдання щодо інтеграції електроенергетики стосується міждержавних і магістральних електромереж. На цей час енергосистема України працює за такими режимами: - з 2001 року Об'єднана енергосистема Ук -з липня 2002 року частина української енергосистеми, так званий "Острів Бурштин-ської ТЕС", працює у паралельному режимі з об'єднаною енергосистемою Європи UCTE. Зазначимо, що до 1993 року ОЕС України працювала в енергосистемі "Мир" у паралельному режимі з енергосистемами Польщі, Угорщини, Словаччини та Чехії, Болгарії та Румунії, які на цей час уже здійснили відповідні директив ЄС заходи і увійшли до європейської енергосистеми UCTE. Сприятливим фактором щодо інтеграції української енергосистеми є збереження практично всіх електроліній колишньої системи "Мир". Чим швидше Україна буде інтегрована в загальноєвропейські енергетичні мережі (це стосується також електроенергії, нафти, газу тощо), тим реальнішими будуть її шанси на вступ до ЄС. Процес переговорів про інтеграцію як таку або про досягнення певних економічних чи політичних цілей на територію ЄС має бути пришвидшений.
4.2. Газотранспортна система України 4.3. Нафтопровід "Одеса-Броди" 4.4. Інтеграція ОЕС України в європейську систему UCTE 4.5. Україна як суб'єкт європейської енергетичної політики
Глава 5. Енергетична безпека як складова національної безпеки України.- С.132-181. 5.1. Особливості формування системи національної безпеки України 5.2. Енергетична безпека як фактор державного управління в українській енергетиці 5.3. Формування системи індикативних показників оцінки стану енергетичної безпеки України Глава 7. Національні виклики та загрози енергетичній безпеціУкраїни. - С.182-213. 7.1. Видобуток вуглеводнів 7.2. Розвиток вугільної промисловості 7.3. Газопостачання та газовикористання 7.4. Розвиток електроенергетики 7.5. Атомна енергетика 7.6. ДСП "Чорнобильська АЕС" 7.7. Створення сховища для високоактивних та довгоіснуючих радіоактивних відходів Глава 8. Основні напрями національної політики у забезпеченні енергетичної безпеки України. - С.214-229. 8.1. Енергетична стратегія України на період до 2030 року 8.2. Особливості реалізації державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України 8.3. Енергоефективність - складова енергетичної безпеки України 8.4. Підвищення ефективності галузей ПЕК в 2005...2006 роках
Додатки Д1 - Д12 ДОДАТКИ Д1. Характеристика запасів видобутку та використання енергоносіїв У додатку Д1 наведені характеристики запасів видобутку та використання енергоносіїв для Таблиця Д 1.1 - Нафта: достовірні запаси Таблиця Д 1.2 - Видобуток нафти в тисячах барелей на день Таблиця Д 1.3 - Видобуток нафти в мільйонах тонн Таблиця Д 1.4 - Споживання нафти в тисячах барелей на день Таблиця Д 1.5 - Споживання нафти в мільйонах тонн Таблиця Д 1.6 - Регіональне споживання за продуктовими групами у тисячах барелей на день Таблиця Д 1.7 - Природний газ: достовірні запаси в трлн. куб. м Таблиця Д 1.8 - Природний газ: видобуток у млрд. куб. м Таблиця Д 1.9 Природний газ: видобуток у мільйонах тонн нафтового еквівалента Таблиця Д 1.10 - Природний газ: споживання в млрд. куб. м Таблиця Д 1.11 - Природний газ: споживання в мільйонах тонн нафтового еквівалента Таблиця Д 1.12 - Вугілля: достовірні запаси станом на 2005 рік у мільйонах тонн Таблиця Д 1.13 - Вугілля: ціни Таблиця Д 1.14 - Вугілля: видобуток у мільйонах тонн нафтового еквівалента Таблиця Д 1.15 - Вугілля: споживання в мільйонах тонн нафтового еквівалента Таблиця Д 1.16 Атомна енергія в мільйонах тонн нафтового еквівалента Таблиця Д 1.17 - Атомна енергія: виробництво в ТВт.год Таблиця Д 1.18 Гідроенергетика: виробництво в ТВт.год Таблиця Д 1.19 - Гідроенергетика: виробництво в мільйонах тонн нафтового еквівалента Таблиця Д 1.20 - Первинна енергія: виробництво в мільйонах тонн нафтового еквівалента Таблиця Д 1.21 - Первинна енергія: споживання по видах палива в мільйонах тонн нафтового еквівалента Таблиця Д1.22 - Генерація електроенергії в ТВт.год Таблиця Д 1.7 Газ: достовірні запаси (трлн. куб. м)
* Більше 100 років. + Менше ніж 0,05%. Примітки: Підтверджені запаси природного газу - загалом приймається така кількість, яка, за високо ймовірним підтвердженням інженерної та геологічної інформації, може бути видобута в майбутньому з відомих родовищ за існуючих економічних і експлуатаційних умов. Відношення (коефіцієнт) запасів до видобування - якщо запаси, що залишаються наприкінці року, розділити на видобуток у тому році, то частка від ділення дорівнюватиме часові, на який вистачить запасів, якщо видобування залишатиметься на тому ж рівні. Джерело інформації - оцінка у цій таблиці була складена з використанням комбінації первинних офіційних джерел і даних третіх сторін від Cedigazг, Секретаріату ОПЕК, журналу "Нафта та газ". Подані дані щодо запасів не обов'язково відповідають визначенням та рекомендаціям Комісії з безпеки та обміну США щодо визначення підтверджених запасів і не обов'язково представляють точку зору ВР стосовно підтверджених запасів в окремих країнах. Таблиця Д 1.10 Споживання (млрд. куб. м)
Продовження табл. Д1.10 (млрд. куб. м)
+ Менше ніж 0,05%. "-" Дані відсутні. Примітки: Розходження між цими даними зі світового споживання і статистикою світового виробництва має місце через зміни у запасах на зберігаючих і зріджуючих підприємствах (установках), як і через неминучі розходження у визначенні, вимірюванні чи перетворенні даних з попиту та пропозиції газу. Наскільки можливо, наведені вище дані представляють стандартні кубічні метри (при 15°C і 1013 Мбар); оскільки це отримано безпосередньо з тонн нафтового еквівалента, використовуючи середній коефіцієнт перетворення, це не обов'язково дорівнює об'ємам газу, що виражені в одиницях, специфічних для окремих країн. Таблиця Д 1.12 Вугілля: достовірні запаси станом на 2005 р. (млн.т)
Продовження табл. Д 1.12 (млн. т)
+ Більше 500 років. + Менше ніж 0,05%. .. "-" Дані відсутні. Примітки: Підтверджені запаси вугілля - загалом приймається така кількість, яка, за високо ймовірним підтвердженням інженерної та геологічної інформації, може бути видобута в майбутньому з відомих родовищ і існуючих економічних і експлуатаційних умов. Відношення (коефіцієнт) запасів до видобування - якщо запаси, що залишаються наприкінці року, розділити на видобуток у тому році, то частка відділення дорівнюватиме часові, на який вистачить запасів, якщо видобування залишатиметься на тому ж рівні. Джерело інформації щодо запасів - світова рада енергетики.
Вугілля: ціни Таблиця Д 1.13 (дол./тонн)
Д12. Закон України "Про функціонування паливно-енергетичного Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період. Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Сфера дії Закону Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергоносіїв в особливий період підприємствами, установами та організаціями паливно-енергетичного комплексу незалежно від форми власності, та їх взаємодію з органами державної влади, Зброй-ними Силами України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами місцевого самоврядування, органами управління у справах цивільної оборони і сил цивільної оборони, а також підприємствами, установами та організаціями): галузей національної економіки, які настають із запровадженням особливого періоду. Стаття 2. Законодавство про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період Відносини, пов'язані з функціонуванням паливно-енергетичного комплексу в особливий період, регулюються цим Законом, законами України "Про оборону України", "Про Цивільну оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про електроенергетику", "Про нафту і газ", Гірничим законом України та іншими нормативно-правовими актами. Розділ II ОСНОВНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ В ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД Стаття 3. Підприємства, установи та організації паливно-енергетичного комплексу в особливий період До складу паливно-енергетичного комплексу в особливий період входять підприємства, установи та організації електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового та нафтогазового комплексів незалежно від форми власності. Стаття 4. Основні завдання підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період Основними завданнями підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період є: - виробництво відповідно до мобілізацій -утримання в належному стані об'єктів паливно-енергетичного комплексу та призначеної для їх обслуговування техніки відповідно до вимог законодавства, чинного в особливий період; -забезпечення технічного прикриття та відбудови найважливіших об'єктів комплексу; - посилення безпеки, охорони та оборони -створення передумов для мінімізації загроз для населення, що проживає у безпосередній близькості від об'єктів паливно-енергетичного комплексу, які мають стратегічне значення. Стаття 5. Планування роботи підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період Планування роботи підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період здійснюється у мирний час центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі відповідно до мобілізаційних завдань (замовлень), що встановлюються Кабінетом Міністрів України, у взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади виходячи з потреб держави. Постачання продукції підприємств паливно-енергетичного комплексу в особливий період здійснюється у такій послідовності: - органи державної влади; - Збройні Сили України та інші утворені відповідно до законів України військові формування; -оператори телекомунікацій, що забезпечують зв'язок для потреб державної системи урядового зв'язку, національної системи конфіденційного зв'язку, органів з надзвичайних ситуацій, безпеки, оборони, охорони правопорядку; -підприємства, що виконують мобілізаційні завдання (замовлення) із створення, виробництва, ремонту та постачання озброєння, боєприпасів, військової техніки, спеціальних комплектувальних виробів; -підприємства, що виконують мобілізаційні завдання (замовлення) із створення, виробництва та постачання матеріально-техніч-них засобів; -заклади охорони здоров'я, що виконують мобілізаційні завдання (замовлення); - підприємства повітряного, водного, авто -органи місцевого самоврядування; - підприємства, установи та організації, що забезпечують життєдіяльність населення; - інші об'єкти, що належать до відповідних груп з цивільної оборони. Розділ III ПІДГОТОВКА ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ДО ФУНКЦІОНУВАННЯ В ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД Стаття 6. Здійснення підготовки підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період Підготовка підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період здійснюється в мирний час відповідно до мобілізаційних планів, а також довгострокових і річних програм мобілізаційної підготовки галузей національної економіки, пов'язаних з: виробництвом електричної та теплової енергії, продуктів переробки нафти і газу, обладнання, комплектувальних виробів, видобутком вугілля, торф)', нафти і газу, постачанням і транспортуванням нафти, газу та продуктів їх переробки, передачею (постачанням) електричної та теплової енергії; - упровадженням раціональних схем ви -розвитком комунікацій та інфраструктури. Центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі здійснює координацію і методичне забезпечення заходів щодо підготовки підприємств, установ та організацій комплексу до сталого функціонування в особливий період. Стаття 7. Основні заходи щодо здійснення підготовки підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період З метою підготовки підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період здійснюються організаційні, інженерно-технічні та спеціальні заходи. Основними організаційними заходами є: - розроблення центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі мобілізаційного плану роботи підприємств, установ та організацій на особливий період; - завчасне створення системи управління паливно-енергетичним комплексом в особливий період з використанням міських і позаміських пунктів управління; - раціональне розміщення об'єктів паливно-енергетичного комплексу в межах території України; - створення передумов для мінімізації загроз для населення, що проживає у безпосередній близькості від об'єктів паливно-енергетичного комплексу,.які мають стратегічне значення; - організація охорони та оборони об'єктів паливно-енергетичного комплексу, -розроблення комплексних програм розвитку паливно-енергетичного комплексу з урахуванням особливостей його функціонування в особливий період; - створення, зберігання та освіження - створення страхового фонду документа створення запасів державного резерву нафтопродуктів на особливий період; - забезпечення створення, розвитку і збереження мобілізаційних потужностей згідно з мобілізаційним планом; - бронювання військовозобов'язаних працівників за підприємствами, установами та організаціями паливно-енергетичного комплексу. Основними інженерно-технічними заходами є: -своєчасне проведення на об'єктах паливно-енергетичного комплексу планово-запобіжних робіт, капітального ремонту, заміна фізично та морально застарілого обладнання; -організація виробництва відповідно до мобілізаційних завдань електричної та теплової енергії, продуктів переробки нафти і газу, обладнання, комплектувальних виробів, видобутку вугілля, торфу, нафти і газу, постачання і транспортування нафти, газу та продуктів їх переробки, передача (постачання) елек-тричної та теплової енергії; -упровадження сучасних енергозберігаючих та інформаційних технологій; -підготовка людських і матеріально-технічних ресурсів до виконання робіт з технічного прикриття та відбудови об'єктів комплексу, створення мобільного резерву пересувних ремонтних засобів; - підготовка підприємств, установ та орга Основними спеціальними заходами є: забезпечення технічного прикриття та відбудови об'єктів паливно-енергетичного комплексу; - підготовка та утримання в готовності до використання запасних пунктів управління і захисних споруд цивільної оборони; - планування та підготовка до проведення евакуації працівників підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу і населення, що проживає у безпосередній близькості від об'єктів паливно-енергетичного комплексу, які мають стратегічне значення. Стаття 8. Утворення і підготовка спеціальних формувань для проведення аварійно-рятувальних та відбудовних робіт на об'єктах паливно-енергетичного комплексу На підприємствах, в установах та організаціях паливно-енергетичного комплексу в мирний час створюються спеціальні формування для проведення аварійно-рятувальних та відбудовних робіт на об'єктах зазначеного комплексу в особливий період. Забезпечення створення належної підготовки та підтримання у готовності спеціальних формувань для проведення аварійно-рятувальних та відбудовних робіт на об'єктах паливно-енергетичного комплексу здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі. Стаття 9. Фінансове і матеріально-технічне забезпечення підготовки підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період Фінансування витрат, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів підприємств, установ та організацій відповідно до законодавства. Матеріально-технічне забезпечення підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період здійснюється за рахунок державних (у тому числі мобілізаційних) резервів, які створюються на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі, на підприємствах, в установах та організаціях, діяльність яких пов'язана з будівництвом та експлуатацією об'єктів зазначеного комплексу відповідно до мобілізаційних завдань на особливий період. Стаття 10. Контроль за станом готовності підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до виконання завдань в особливий період Порядок організації та здійснення контролю за станом готовності підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до виконання завдань в особливий період установлюється Кабінетом Міністрів України. Розділ IV УПРАВЛІННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИМ КОМПЛЕКСОМ В ОСОБЛИВИЙ ПЕРІОД Стаття 11. Порядок організації роботи та здійснення управління підприємствами, установами та організаціями паливно-енергетичного комплексу в особливий період Організацію роботи підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період здійснює Кабінет Міністрів України шляхом використання автоматизованих систем управління, запасних пунктів управління центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі та каналів зв'язку усіх форм власності. Забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу, технічного прикриття та відбудови його об'єктів в особливий період покладається на центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі. Відповідальність за невиконання підприємствами, установами та організаціями комплексу мобілізаційних завдань в особливий період несуть їх керівники. Безпосереднє управління підприємствами, установами та організаціями паливно-енергетичного комплексу в особливий період здійснюють їх керівники та місцеві органи виконавчої влади в межах своїх повноважень. Інформування центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі, підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу здійснюється через загальну систему оповіщення. Стаття 12. Взаємодія центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади і підприємствами, установами та організаціями в особливий період У процесі підготовки паливно-енергетичного комплексу до функціонування в особливий період та під час його функціонування у цей період центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, штабами оперативних командувань, військовими комісаріатами шляхом спільного розроблення планових організаційно-методичних документів і заходів щодо забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період, матеріально-технічного забезпечення, а також прийняття відповідних нормативно-правових актів. Взаємодія з питань функціонування підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу в особливий період з відповідними органами інших держав забезпечується відповідно до міжнародних договорів України. Розділ V ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом. Президент України Віктор ЮЩЕНКО Київ, 2 листопада 2006 р. №307-У
Стратегія енергозбереження в Україні: Аналітично-довідкові матеріали в 2-х томах: Механізми реалізації політики енергозбереження/ За ред. В.А. Жовтянського, М.М. Кулика, Б.С. Стогнія. - К.: Академперіодика, 2006. - Т.2. - 600с. С 16509 62 Друга книга містить матеріали переважно практичного характеру щодо методів управління енергоспоживанням у виробничій сфері, фінансово-економічних механізмів енергозбереження, інформаційного забеспечення та міжнародного досвіду діяльності у сфері енергозбереження. Також увійшов значний за обсягом довідковий матеріал з питань законодавчого та нормативно-технічного регулювання енергозбереження. А також інша корисна інформація у цій сфері. Зі змісту: Частина 6 Управління використанням паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах та в будівлях Розділ 38 Енергетичний менеджмент (Є.Є. Нікітін). - С.11-28. 38.1. Цілі, завдання, структура, функції енергоменеджменту 38.2. Енергоменеджмент - інструмент державного управління енергозбереженням 38.3. Енергоменеджмент на підприємстві як завдання управління 38.4. Методологія проведення енергетичного менеджменту на підприємстві Розділ 39 Організаційно-методичні засади впровадження енергетичного менеджменту на підприємстві (В.П. Розен, О.І. Соловей, А.В. Чернявський). - С.29-52. 39.1. Стан енергетичного менеджменту в Україні 39.2. Модель системи енергетичного менеджменту 39.3. Політика енергозбереження 39.4. Програма енергозбереження 39.5. Програма енергетичного менеджменту 39.6. Створення служби енергетичного менеджменту 39.7. Функції та завдання служби енергетичного менеджменту 39.8. Комунікації служби енергетичного менеджменту 39.9. Мотивація (стимулювання) персоналу 39.10. Інформування співробітників підприємства 39.11. Навчання, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів у сфері енергетичного менеджменту 39.12. Фінансування енергетичного менеджменту 39.13. Види забезпечень системи енергетичного менеджменту 39.14. Внутрішній енергоаудит 39.15. Оцінка міри готовності підприємства до впровадження системи енергетичного менеджменту Розділ 40 Енергетичний аудит - інструмент енергоменеджменту (Є.Є. Нікітін). - С.53-63. 40.1. Цілі, завдання, функції, визначення енергоменеджменту 40.2. Методичні основи проведення енергетичних аудитів та енергетичних обстежень 40.3. Комплекс технічних засобів для проведення енергетичних аудитів та обстежень Розділ 41 Складання та аналіз паливно-енергетичних балансів підприємства (Г.О. Куц, А.П. Усік, Є.Є. Нікітін, Л.О. Літинська).- С.64-69. Розділ 42 Нормування питомих витрат ПЕР на підприємстві (Є.Є.Нікітін). - С.70-74. 42.1. Загальні принципи нормування 42.2. Класифікація норм 42.3. Основні етапи визначення норм питомих витрат ПЕР Розділ 43 Базове методичне забезпечення енергетичного менеджменту та аудиту (Є.Є. Нікітін). - С.75-84. 43.1. Метод виявлення втрат, які можуть бути усунені 43.2. Економічні оцінки енергозберігаючих заходів Частина 7 Інформаційне забезпечення, освіта і виховання у сфері енергозбереження. Розділ 44 Пропаганда енергозбереження (Г. Гераті, О.В. Дитиненко, В.А. Жовтянський). - С.85-91. 44.1. Походження проблеми 44.2. Національна інформаційна мережа з енергозбереження 44.3 Національний логотип та девіз 44.4. Підготовка кадрів 44.5. Виставки 44.6. Тиждень енергозбереження 44.7. Нагороди за енергоефективність 44.8. Реклама 44.9. Сприяння реалізації державної програми енергозбереження 44.10. Інші заходи підтримки державної програми енергозбереження 44.11. Просування програми "Споживаймо Енергію розумно" . Розділ 45 Розвиток освіти з енергозбереження (І.М. Пархоменко). - С.92-. 96. Розділ 46 Виставкова, видавнича та інформаційна діяльність у сфері енергозбереження (М.П. Ковалко, С.П. Денисюк). - С.97-108.46.1. Основні засади функціонування інформаційно-аналітичного центру паливно-енергетичного комплексу "ПЕКінформ" 46.2. Основні положення про "Інформаційну систему енергетичного маркетингу та менеджменту" - систему "СІМ-СІМ" 46.3. Інформаційно-рекламна та просвітницька діяльність Частина 8 Розробка та впровадження інвестиційних енергозберігаючих проектів
Розділ 47 Основи інвестиційного планування і проектного фінансування(М.В. Рапцун, С.М. Бевз, Є.В. Гагурін, Г.Г. Панченко). - С.109-127. 47.1. Методологія проектного аналізу як база інвестиційного планування 47.1.1. Загальні відомості 47.1.2. Технічний аналіз проекту 47.1.3. Фінансовий аналіз проектів 47.1.4. Економічний аналіз проекту 47.2. Інвестиційний процес та оточення проекту 47.2.1.Загальні відомості 47.2.2. Політико-економічні аспекти оточення проекту 47.2.3. Економіко-правові аспекти оточення проекту 47.2.4. Фінансові аспекти оточення проекту 47.2.5. Технічні аспекти оточення проекту 47.3. Учасники інвестиційного процесу і життєвий цикл проекту 47.4. Методи оцінки фінансової та економічної ефективності Розділ 48 Методичні аспекти підготовки бізнес-плану енергозберігаючих проектів (М.В. Рапцун, Є.В. Гагурін, Г.Г. Панченко).-С.128-144.
48.1. Основні структурні елементи бізнес-плану 48.2. Схеми та плани фінансування інвестиційних проектів 48.3. Оцінка фінансового стану підприємства 48.4. Резюме бізнес-плану Розділ 49. Джерела, форми та методи фінансування інвестиційної діяльності в сфері енергозбереження (М.В.Рапцун Е.В. Гагурін). - С.145-153. 49.1. Банківський капітал як джерело кредитних ресурсів 49.2. Міжнародні банки розвитку та інвестиційні фонди 49.3. Інноваційні механізми фінансування енергозбереження та енергозберігаючі компанії 49.3.1. Фінансові механізми та роль міжнародних інститутів розвитку 49.3.2. Контракти зі змішаним заощадженням 49.3.3. Контракти з гарантованою економією 49.3.4. Виплати за енергозберігаючими контрактами Розділ 50 Приклади інвестиційних проектів з енергозбереження (М.В.Рапцун, Е.В. Гагурін). - С.154-173. 50.1. Комплексне підвищення енергоефективності системи централізованого теплопостачання для споживачів м. Рівного 50.1.1. Опис системи 50.1.2. Існуючі проблеми 50.1.3. Заходи та об'єкти, що пропонуються для інвестиційної програми 50.1.4. Економічні та екологічні аспекти інвестиційної програми 50.1.5. ЕСКО як засіб подолання основних бар'єрів до підвищення енергоефективності 50.1.6. Структура фінансування 50.2. Енергозбереження в громадських будівлях м. Києва 50.2.1. Огляд фонду будівель 50.2.2. Оцінка ефективності енергозберігаючих заходів 50.2.3. Структура витрат та фінансування 50.2.4. Умови надання та повернення позики 50.2.5. Фінансовий аналіз 50.2.6. Супутні наслідки проекту 50.2.7. Організація впровадження проекту 50.3. Енергозбереження на промислових підприємствах Тихоокеанська північно-західна національна лабораторія (США) та Агентство з раціонального використання енергії та екології (Україна) за підтримки Державного комітету з енергозбереження України та Департаменту енергетики США виконували програму ідентифікації та розробки інвестиційних проектів з підвищення енергоефективності в промисловому секторі України. Головною метою програми було надання допомоги найбільш перспективним підприємствам і компаніям України для залучення інвестування шляхом розробки енергоефективних проектів. Основні передумови програми були такими: промисловістю України споживається більше половини загального обсягу енергії; самий високий технічний потенціал підвищення енергоефективності - в промисловому секторі; ціни на енергію в країні піднялися майже до світового рівня; промислові підприємства не мають достатньої кількості власних коштів для розробки та впровадження заходів з підвищення енергоефективності; відсутність бізнес-планування та навичок розробки інвестиційних проектів у керівництва підприємств, що затрудняє процес залучення зовнішнього фінансування для реалізації проектів. З 1997 р. у програмі взяли участь 12 промислових підприємств України. При систематизації та відборі підприємств для включення в програму використовувалися такі критерії: загальне фінансове становище має бути стійким з відносно високою ліквідністю; воно має бути прибутковим за даними минулого року; підприємство має бути приватним, державний відсоток власності повинен складати не більше 39; воно повинно щорічно витрачати на придбання енергії щонайменше 1 млн дол. США; обсяги продажу (в тоннах або кількісному виразі) повинні бути стабільними або зростати; рівень бартерних операцій не повинен перевищувати 50% корпоративних продаж; бажано, щоб підприємство здійснювало експортні операції та мало надходження твердій валюті. На всіх підприємствах, що увійшли в програму, були проведені енергоаудити, визначені заходи з підвищення енергоефективності та зменшення енерговитрат. У табл. 50.1 наведені основні показники розроблених енергозберігаючих заходів на цих підприємствах. Загальна схема проведення енергоаудитів включала: збір загальної інформації про енергоспоживання, потребу, тарифи та витрати енергоресурсів, а також визначення обладнання, що споживає найбільшу частину енергоресурсів. Інформація про енергоспоживання містить дані за кожний місяць минулого і поточного років; вивчення структурної схеми підприємства, основних виробничих процесів і аналіз умов енергоспоживання з метою попереднього визначення потенційних можливостей підвищення енергоефективності; збір додаткової інформації про енергоспоживання протягом кількох зимових і літніх днів, а також погодинну в окремих споживачів, з метою аналізу навантаження протягом доби і впродовж року; визначення основних характеристик енергопостачальних і енергоспоживаючих систем, включаючи системи постачання електроенергії, газу, тепла, пари, стисненого повітря, а також відвідування котелень, ТЕЦ, компресорних станцій та інших об'єктів; визначення об'єктів, на яких потенційно можливе енергозбереження; розробка списку потенційних заходів з підвищення енергоефективності разом із спеціалістами підприємства та Визначення тих з них, які потребують аналізу; збір інформації про вартість впровадження запропонованих заходів; одержання інформації про ціни, вивчення каталогів виробників і постачальників відповідного обладнання, вартість встановлення обладнання і пов'язаних з цим витрат. Таблиця50.1. Основні показники енергозбереження
*Зростання споживання. Розділ 51 Бюджетне фінансування міжгалузевих енергозберігаючих заходів (С.І. Головенко, В.А. Жовтянський). - С.174-178. Розділ 52 Удосконалення законодавства щодо лізингових механізмів реалізації проектів з енергозбереження (М.Т. Стрелков). - С.179-189. 52.1. Переваги лізингового механізму реалізації проектів з енергозбереження на перехідному етапі розвитку економіки України 52.2. Умови застосування різновидів фінансового і оперативного лізингу 52.3. Зворотна, пайова та міжнародна форми здійснення лізингових операцій 52.4. Фінансові схеми механізму реалізації проектів з енергозбереження за лізингом 52.5. Невизначеність українського законодавства стосовно надання лізингових послуг на вітчизняному ринку енергоефективності 52.6. Шляхи коригування законодавчої бази України з метою стимулювання лізингових відносин у сфері енергозбереження Частина 9 Міжнародний досвід з енергозбереження Розділ 53 Сучасна політика енергозбереження в окремих країнах світу. - С.190-239. 53.1. Республіка Білорусь (В.Г. Федосєєв) 53.1.1. Основні напрями політики енергозбереження 53.1.2. Система управління раціональним використанням ПЕР і енергозбереженням 53.1.3. Система інформаційної підтримки енергозбереження, пропаганда, навчання і підготовка кадрів 53.2. Данія (О.В.Супрун) 53.2.1. Енергоспоживання в Данії 53.2.2. Законодавча діяльність у сферах енергозбереження, енергоефективності й екології 53.2.3. Ціни і тарифи 53.3. Ірландія (Г.Гераті) 53.3.1. Енергетичний огляд 53.3.2. Енергоспоживання за секторами економіки 53.3.3. Структура паливоспоживання 53.3.4. Ірландія: сталий розвиток енергетичного сектора 53.4. Польща (Т. Скочковський) 53.4.1. Законодавче регулювання й енергетична політика 53.4.2. Організаційна структура 53.4.3. Ціноутворення на енергоресурси й оподаткування 53.4.4. Фінансування енергоефективних інвестицій 53.5. Російська Федерація (на прикладі Свердловської області) (М.І. Данилов). 53.5.1. Енергозбереження у Свердловській області 53.5.2. Регіональна нормативно-правова база 53.6. США (Е. Мередит) 53.6.1. Будівлі 53.6.2. Промисловість 53.6.3. Транспорт 53.6.4. Електропостачальні компанії Розділ 54 Енергозбереження в Європейському співтоваристві. -С.240-246. 54.1. Енергетичний сектор в ЄС (О.В. Супрун) 54.2. Технічна допомога ЄС в енергетичному секторі України (О.В. Клітко) Розділ Д1 Перелік нормативно-правових актів з енергозбереження (закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, розпорядження Кабінету Міністрів України, накази ДКЕЗ, постанови НКРЕ.).-С.257-264. Розділ Д2 Основні законодавчі акти з енергозбереження. -С.265-458. Розділ Д3 Проекти деяких актів законодавства у сфері енергозбереження. - С.459-482. Розділ Д4 Перелік основних енергозберігаючих технологій та інших енергозберігаючих заходів, пріоритетних для реалізації в енергоємних галузях згідно з КДПЕ (див. підрозд. 8.2.3.2).-С.483-489. Розділ Д5 Перелік енергозберігаючих заходів для реалізації у галузях виробничої сфери та у бюджетній сфері (КДПЕ, підрозд.8.2.3.2).- С.490-504. Розділ Д6 Стандарти з енергозбереження.-С.505-517. Розділ Д7 Каталог методик нормування питомих витрат ПЕР.-С.518-527. Розділ Д8 Територіальні управління державної інспекції з енергозбереження та їх реквізити.-С.528-529. Розділ Д9 Спеціалізовані організації з проведення енергетичних обстежень.- С.530-532. Розділ Д10 Координаційні та регіональні інформаційні центри з енергозбереження. Ресурси інтернету з енергозбереження. - С.543-564. Розділ Д11 Форми заявок на фінансування міжгалузевих енергозберігаючих заходів. - С.565-567. Розділ Д12 Форма подання та вимоги щодо підготовки проектної пропозиції. - С.568-569. Розділ Д13 Середньомісячні температури зовнішнього повітря в областях України. - С.570-571. Розділ Д14 Основні кліматологічні дані для розрахунку споживання теплоти на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання для установ і організацій бюджетної сфери. - С.572-579. Розділ Д15 Співвідношення одиниць вимірювання показників, пов'язаних з енерговикористанням, найважливіші константи та питома теплота згоряння деяких палив. - С.580-582. Розділ Д16 Деякі співвідношення для визначення показників енергоспоживання. - С.583. Розділ Д17 Примірні калорійні еквіваленти для перерахунку натурального палива в умовне. - С.584. Розділ Д18 Примірні показники ефективності запровадження заходів з енергозбереження. - С.585. Розділ Д19 Витяг з меморандуму про взаєморозуміння між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки щодо основних напрямів та цілей програми допомоги з боку агентства США з міжнародного розвитку у 2004 році. - С.586.
Турченко Д.К. Енергозбереження та економіка України: Монографія. - Донецьк: ВІК, ДонДУУ, 2006. - 310с. Р 315365 62 У роботі розглядаються проблеми енергозбереження й економіки України. Розглянуто питання, теоретичної основи природокористування й енергозбереження як додаткового джерела енергозабезпечення. В енергетичному менеджменті звернена увага на особливості управління енергетичним господарством, шляхом зниження енергоємності України, критерії й шляхи енергозбереження. Зі змісту: Розділ 1. Конкурентноспроможність Української економіки та пріоритетні завдання її підвищення. - С.10-80. 1.1. Економічні рішення і стан навколишнього середовища 1.2. Стратегічні засади конкурентноспрможності національної економіки 1.3. Пріоритетні завдання підвищення конкурентноспроможності національної економіки Розділ 2. Теоретичні основи економіки природокористування. - С.81- 133. 2.1. Визначення і реалізація цінності природи в економіці 2.2. Міжнародний досвід обліку природної компоненти в макроекономічних системах 2.3. Економічні і інституційні основи реформування управління природокористуванням для переходу до стійкого економічного розвитку Розділ 3. Енергозбереження як додаткове джерело всіх видів енергії. - С.134-178. 3.1. Роль ПЕК в народному господарстві країни 3.2. Ресурсозбереження і його роль в раціональному природокори- стуванні 3.3. Енергозбереження як ключовий напрям розвитку економіки України Розділ 4. Структурні моделі управління енергозбереженням в промисловому комплексі України. - С.179-229. 4.1. Дослідження структури енергетичного комплексу України і прогноз його розвитку 4.2. Енергетичний комплекс регіону: особливості управління і тенденції розвитку в контексті зарубіжного досвіду 4.3. Шляхи зниження енергоємності економіки України Розділ 5. Енергетичний менеджмент. - С.230-263. 5.1. Особливості управління енергетикою підприємства 5.2. Критерії управління енергетичним господарством 5.3. Реалізація системи енергетичного менеджменту на підприємствах України Розділ 6. Оцінка ефективності заходів щодо енергозбереження та управління енергетичним господарством. - С.264-292. 6.1. Енергетичний баланс підприємства 6.2. Критерії оцінки ефективності енергозбереження 6.3. Оцінка ефективності енергозбереження
Шидловський А.К., Випанасенко С.І., Ворохов Л.П. Тенденції розвитку енергетики України: Навчальний посібник.-Д:. Національний гірничий університет,2005.-104с. Р 313596 62 Розглянуті питання сучасного стану та перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу України, її міжнародного співробітництва в енергетичній сфері. Розкриті складові енергетичної стратегії держави у світі глобальних перетворень та екологічної кризи. Зі змісту: Глава 1. Енергетика України: реальність та тенденції розвитку. -С.7-22. 1.1.Пріоритетні напрямки розвитку нафтогазового комплексу 1.2. Інтеграція НАК "Нафтогаз України" у міжнародну мережу 1.3. Підвищення ефективності управління вугільною галуззю та її розвитком 1.4. Заходи щодо підвищення ефективності управління електроенергетичним комплексом 1.5. Розвиток атомної енергетики в Україні 1.6. Експорт електроенергії з України Глава 2. Співробітництво України в енергетичній сфері. - 33...47. 2.1. Міжнародне співробітництво України в енергетичній сфері 2.2. Напрямки співпраці України та Євросоюзу 2.3. Співпраця України і Росії у нафтовій та газовій сферах Глава 3. Глобалізація та екологічна криза. - С.48.81. 3.1. Концепція сталого розвитку 3.2. Енерговидобуток та його вплив на зміни клімату 3.3. Проблеми енергоспоживання і екологічна безпека України 3.4. Кіотський протокол та національна стратегія України Глава 4. Глобалізація та проблеми енергетичної безпеки. - С.82-97. 4.1. Економічна безпека держави 4.2. Основи забезпечення енергетичної безпеки держави 4.3. Енергетична безпека України
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Дата публикации: 12 апреля 2007 года |
|