У даній статті пропонується використовувати енергію, що може бути отримана як з органічних залишків багатьох виробництв, так і відходів життєдіяльності людини.
Розглядаючи, наприклад, сільські господарства, яких на Україні величезна безліч, можна побачити, що джерелом енергії там можуть бути: лушпайка (соняшникова), залишки після збирання зернових культур (пшениці, вівса, жита, ячменя) у вигляді соломи і лушпайки. Теплота згоряння цих органічних речовин не дуже велика, однак при будівництві установок для переробки їх у місцях з дуже розвиненим сільським господарством, що є віддаленими від великих центрів, використання таких низькопотенціальних джерел енергії є вигідним.
Широке застосування знайшли також і установки для переробки і біогазифікації міських і промислових відходів. Ці пристрої особливо вигідні у великих центрах, де мається величезна кількість відходів, у складі яких знаходиться безліч органічних речовин (поліетилен, папір, залишки їжі тощо). Метод газифікації і подальшого спалювання залишків дозволить вирішити проблему складування їх.
Використання відходів лісу як джерело енергії при правильних методах господарювання дозволяє безупинно використовувати ці ресурси, тому що вони можуть відновлятися (приклад гепотетичного господарства).